
Отже, гімназії 10 років становлення, творчості, креативності. «Хороший початок – половина діла». Всі ці роки ми доводили собі та навколишньому соціуму, що новизна закладу полягає не у зміні назви, а у новому змісті, результатах та перспективі. 31 серпня 1999 року на порозі Боярської ЗОШ №5 на урочистій лінійці з нагоди відкриття гімназії вишикувалось перших 300 гімназистів та 35 хоробрих, талановитих, готових до нової невідомої діяльності, педагогів. За ці роки багато відбулося різних подій: були пошуки, проблеми, досягнення, помилки, боротьба, створення іміджу в місті, районі, області, Україні; сформувався та згуртувався великий творчий педагогічний колектив, гартувалась управлінська команда. На сьогоднішній день в гімназії працює більше 100 талановитих, творчих, здатних нестандартно мислити педагогів, майже 50 технічних працівників, навчається більше 1000 дітей. За ці роки гімназію закінчили 778 випускників. Гімназія стабільно тримає перше місце за майже всіма показниками в районі, одне з перших місць в області та відома в межах України.
Але знову розпочинається новий навчальний рік – одинадцятий. Постають нові завдання, виникають проблеми, з’являються сумніви. Ми знову відчуваємо необхідність змін, бажання внести свіжий подих у життєдіяльність гімназії.
“Коли не знаєш, з чого розпочати, розпочни спочатку” - ці слова найбільше підходять до теперішнього етапу нашої діяльності. Для педагога все розпочинається з дитини. Як сказав відомий педагог Шалва Амонашвілі “Дитина – вище творіння Природи і Космосу і несе в собі їхні риси – могутність і безмежність”. Всі роки ми працювали над створенням та удосконаленням Моделі випускника гімназії. який би уособлював у собі найкращі риси сучасної молодої людини – Українця.. Саме тому ми, починаючи з Центру раннього розвитку дитини “Орієнтир”, упродовж всього гімназійного життя аж до настання відповідального моменту випуску гімназиста, намагалися сформувати таку особистість.
Виконанню цих дуже важких та відповідальних виховних завдань допомагав інститут кураторства, партнерство сім’ї та гімназії, різноманітні форми виховної роботи.
Окрім цього, ми намагалися здійснити перехід від знаннєвої педагогіки до педагогіки компетентнісної. Для руху в цьому напрямку надзвичайно важливо розвивати талант співробітництва : учень – вчитель – родина гімназиста. Гаслом такого співробітництва є відома фраза “Розкажи – і я забуду, покажи - і я дізнаюсь, дай зробити самому – і я навчусь”. Пошуки ефективних шляхів розвитку творчості гімназиста та його готовності до успішного вибору професії у майбутньому привели нас до здійснення експериментальної діяльності в галузі профільного навчання, тому гімназія уже другий рік впроваджує унікальний експеримент в 6-7 класах гімназії з впровадження мультипрофільного навчання.
Інтелектуальним та духовним ядром гімназійного братства є педагоги, носії гімназійного духу. Відомий педагог Антон Макаренко сказав що, “ядро множиться діленням». За десять років немало педагогів стало менеджерами освіти та інших галузей, хтось пішов на заслужений відпочинок, хтось виховує власних дітей, але колектив щороку поповнюється талановитою молоддю, яка продовжує традиції гімназії.
Напружена навчально-виховна, науково-методична, інноваційна, дослідно-експериментальна діяльність педагогів не заважає їм у вільний час проявляти свої власні таланти: займатися спортом, створювати унікальні фотоетюди, барви петриківського розпису, видавати поетичні збірки, реалізувати себе в пісенній творчості.
За ці роки педагогами видано 56 навчально-методичних практико-зорієнтованих збірок, посібників; колектив гімназії є автором часопису “Нива знань”.
Гімназія є неформальним лідером культурно-спортивно-громадського життя міста: ми співпрацюємо з міською танцювальною школою, федерацією футболу міста, клубом важкої атлетики, краєзнавчим музеєм, музично-хоровими колективами, інструментально-музичними групами, спілкою художників міста, міськими громадськими організаціями учасників Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів, ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, місцевою пресою. Ми реально здійснюємо педагогіку Любові і Добра.
Звичайно, щоденно виникають питання та проблеми, ми їх вирішуємо і життя продовжується, адже гімназійна громада – це велика згуртована творча родина. А творчість, як сказав Є.Фромм “це здатність дивуватися та пізнавати, вміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, відкриття нового та схильність до глибокого усвідомлення свого досвіду”.
Отже, підвівши підсумки першого ювілею, Гімназія упевнено крокує в майбутнє, пам’ятаючи, що для того “щоб дійти до мети, потрібно найперше просто йти і що “слава знаходиться в руках праці”.
Всі ми, незалежно від того, працюємо чи працювали, навчалися чи навчаємося в гімназії – щасливі люди, тому що нам вдалося дати відповідь на питання: “Щастя – це реальність чи ілюзія?”